Друкувати
PDF
20
серпня
2012

Вибори 2012 у контексті Цілей Розвитку Тисячоліття

mdg3Приєднавшись до Декларації Тисячоліття у вересні 2000 року Україна взяла на себе низку зобов'язань, які отримали назву Цілі Розвитку Тисячоліття для України і є орієнтирами розвитку країни у середньостроковій перспективі (до 2015 року).

Одним із таких завдань є забезпечення ґендерного співвідношення на рівні не менше 30 до 70% тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади в рамках виконання Цілі 3: забезпечення ґендерної рівності. Одним із ключових індикаторів цього завдання є ґендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України (чис.жін. /чис. чол.). Наразі, тобто наприкінці діяльності шостого скликання ВРУ, з 450 народних депутатів лише 36 жінок, що складає 8%. .

У жовтні 2012 року відбудуться і чергові парламентські вибори, які будуть останніми  до 2015 року. Фактично, це останній шанс виконати поставлені завдання у досягненні цієї цілі.
Це дослідження покликане з'ясувати як просунеться Україна у виконанні зазначеного індикатора.
Даний аналіз виборчих списків проведено станом на 19 серпня 2012 року на основі наявних публічних джерел інформації, в т.ч. протоколів Центральної виборчої комісії, офіційного веб-серверу ЦВК, партійних веб-сторінок, даних інформаційних агенцій, тощо. Оцінка проходження партій у Верховну Раду базується на соціологічних дослідженнях Київського міжнародного інституту соціології (8-17 червня 2012 року), Соціологічної групи «Рейтинг» (14-27 липня 2012 р.), Research & Branding Group (3-13.08.2012), а також спільному дослідженні «ГфК Юкрейн», Соціологічної групи «Рейтинг», Центру соціальних і маркетингових досліджень «Соціс» та Центр Разумкова Центру Разумкова (27 липня-9 серпня 2012 р.).
За результатами цих досліджень лише представники шести політичних сил можуть пройти у парламент за партійними списками і взяти участь у розподілі 225 мандатів, а саме: Партія регіонів (ПР), Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (ВО «Батьківщина), Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» (Партія УДАР), Комуністична партія України (КПУ), Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (ВО «Свобода»), Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» (Партія «Україна – Вперед!). Однак даний аналіз присвячено не лише лідерам виборчих перегонів, але й решті політичних сил, щоб з'ясувати цілісну картину з участю жінок у парламентській виборчій кампанії 2012 року.
Списки партій
Примітно, що жінки присутні у списках усіх 22 політичних партій, що беруть участь у виборах у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Логічно було б припустити, що для проходження в парламент 30% жінок, принаймні така ж частка серед усіх кандидатів повинна припадати на жінок. Однак аналіз партійних списків не дає можливість це стверджувати.

  • Частка жінок у партійних списках складає 19,14%, тобто 533 жінки серед 2785 кандидатів за партійними списками. Серед зареєстрованих ЦВК кандидатів ця частка є дещо більшою – 19,78%, або 523 жінки з 2644 кандидатів.
  • Лише у списках двох партій жінки складають понад 30% списку, а саме Української партії «Зелена планета» – 38,67% (або 87 позицій з 225 у виборчому спису), та Політичної партії «Народно-трудовий союз України» – 35,29% (або 6 місць у списку з 17). Після реєстрації ЦВК до цього показника також наблизилася Радикальна Партія Олега Ляшка з 29,5 % (або 41 позиція зі 139 місць).
  • Найбільше жінок представлено у виборчому списку Української партії «Зелена планета» – 87, КПУ – 55, Радикальної Партії Олега Ляшка – 42, Політичної партії "Наша Україна" – 41, Соціалістичної партії України -37.
  • Серед усіх політичних сил найдалі у списку перша жінка розташована у ВО «Свобода» – 30 позиція.
  • Два партійні списки потенційних переможців у загальнодержавному багатомандатному окрузі на етапі висунення кандидатів очолили  жінки (ВО «Батьківщина» та Партія «Україна – Вперед!»). Ще у двох списках – жінки на другій позиції (ПР, Партія УДАР), у комуністів – на третій. Також жінка очолює список Радикальної Партії Олега Ляшка, хоча і не є лідером цієї політичної сили.
  • Лише у Партії УДАР з потенційних «призерів» у першій п'ятірці присутні двоє жінок (серед аутсайдерів соціологічних опитувань цим можуть похвалитися (Соціалістична партія України, Радикальна Партія Олега Ляшка, ВО «Громада», Політична партія «Зелені», Політична партія «Україна майбутнього» та Партія «Руський блок»). Це також єдина провідна політсила, що має аж чотири жінки у першій десятці списку. Такий самий результат демонструють Радикальна Партія Олега Ляшка та Політична партія «Народно-трудовий союз».
  • Найбільше жіноче представництво у першій 25-ці (7 осіб) мають Партія Зелених України та Політична партія «Наша Україна». Серед шестірки «лідерів» виборчого процесу за цим показником першість тримає Партія УДАР, що має шестеро жінок. Такий же результат демонструють «Народно трудовий союз України», «Зелена планета» та Політична партія «Зелені».
  • Жінок у першій 50-ці списку найбільше у «Нашій Україні та Радикальній Партії Олега Ляшка – по 14. Серед «фаворитів» найбільше представництво в цій частині списку у комуністів – 11 «товаришок».
  • У першій сотні найбільше жінок висунуто у списках «Зеленої планети» (34), Радикальної Партії (30) та Партії «Україна – Вперед!» (29).
  • Незважаючи на явну перевагу чоловіків у списках усіх партій, найбільше представництво жінок фіксуємо у перших 25-ти позиціях списку (табл. 1).
  • Лише 5 партій з 22 (ВО «Свобода», Партія пенсіонерів України, «СОБОР», «Народно-трудовий союз України» та Українська Національна Асамблея») у своїх перших п'ятірках не мають жінок. Однак, уже у наступній п'ятірці представництво жінок суттєво менше. Це, на наш погляд, свідчить про те, що в Україні склалася практика необхідності включення жінки до найвищої частини списку, яка постійно представлятиме партію у виборчому процесі. Керівник київського Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко в інтерв'ю DW пояснив такий вибір «класичним політтехнологічним стереотипом», згідно з яким у першій п'ятірці обов'язково повинна бути жінка. Саме тому ми часто можемо говорити про використання образу жінки без огляду на її політичні заслуги. Цим пояснюється також включення до найвищої частини списків письменниць та співачок (втім, як і у випадку чоловіків-спортсменів чи письменників).
  • Серед партій-учасниць виборів у загальнодержавному багатомандатному окрузі відсутні т.зв. «жіночі» партії. Це демонструє, що такі політичні сили не мають достатньої політичної ваги у суспільстві. Натомість, жінки складають 32% списків партій екологічного спрямування (Партія Зелених України, Політична партія «Зелені», Українська партія «Зелена планета»).
  • Реєстрація кандидатів наразі майже не внесла суттєвих змін до представництва жінок у партійних списках. Переважна більшість незареєстрованих – чоловіки. Однак, відмова ЦВК від 8 серпня в реєстрації лідера ВО «Батьківщина» Юлії Тимошенко, хоча і була прогнозована все ж є певною втратою для жіночого представництва у майбутньому парламенті, не кажучи про політичні наслідки такої події. Наразі не відомо які будуть результати оскарженння відмови ЦВК у реєстрації Ю.Тимошенко, тому автори дослідження виходили з того, що рішення вступило в силу.